До твого серця, друже ,говорю
До твого серця, друже ,говорю
Й тобі ось цю поему розкажу
Я хочу, щоб життя твоє було прекрасне
А не із втомленою душею та нещасне,
Бо я ,колись ,так сомо жив
Весь час сумний в житті ходив
І щастя й радості незнав,
Доки Ісуса щиро не пізнав .
Тепер я наю , що Він мене так сильно полюбив,
І саме через це ,Він небо залишив.
Він був в прекрасних небесах ,
Де не панує зло чи страх.
Там лиш любов і доброта
Й не мучить серце там журба.
І Він родивсь від діви на землі
Ось так як усі люди, І я і ти.
Ходив і усім людям помагав
До всіх безмірною любовю Він палав.
Учив людей як треба жити,
Що треба всіх любить й добро творити.
І безліч люду Він зціляв
Вуста німим, очі сліпим Він відкривав.
І хто ніколи ще не розмовляв,
То сильно Бога прославляв.
Але серця людей повні коварства,
Повні провин, здирства і лукавства.
Коли Його на віслюку в Єруслимі зустрічали,
То листя й простирадла постеляли .
"Осана, осана"- всі Йому кричали,
Й царем Ізраїлю вважали
А потім перед намісником стояли
І гучно: " Розіпни, розіпни!"- усі кричали.
Забули про усе добро, що Він зробив ,
І як багато чудес вчинив.
Йому прямо в лице плювали
Й бичем до крові бичували.
Вінок колючий надягли
І киями безжалісно прагли.
Кожна колючка в голову влізала,
А по лиці свята й невинна кров стікала.
Змученому до краю у крові
Йому іще хреста дали,
Щоб на гору високую нести
А потім, щоби розпясти .
Багато люду там з Його сміялось
А Отця серце розривалось.
І сонце не могло на це дивитись
Земля вся почала труситись .
І вже коли Він помирав
То таке слово там сказав:
"Завершилось!"
Звершилося спасіння для людей
І для мене й усіх сімей.
Я знаю, що мої гріхи Він вже простив .
Він кровю в муках за провини заплатив,
І саме за мене Він там вмирав,
Святу ту чисту кров проляв.
І зараз я Його дитина
Хоч на землі звичайна людина
І часто знову я грішу
Десь спотикнуся ,чи впаду,
Але мене Він знов прощаєш
І нашу душу ніжно обнімаєш
І напливає на очах сльоза,
А в серці радість не земна!
Тепер в житті завжди радію
І Іісуса славити завжди волію.
Бо коли я негаразди зустрічаю
То Його сильну поміч відчуваю.
І ти, мій друже, можеш щасття мати,
Коли Христа будеш кохати
І як до ньогу у молитві ти прийдеш,
У покаяні сердечному впадеш.
Усі провини Він твої простить,
І до своїх спасенних полічить
І завжди буде тобі допомагати,
Від всого злого й лиха захищати!