Як шукати дружину

03.01.2013 00:16

Автор:Щоб добре жити і кохати - оду любиму треба мати

Наш Вітя істину цю знає, Та що поробиш, всіх кохає.

Для нього всі любимі, близькі, До всіх вклоняється він низько

Усіх кохати обіцяє, Та тільки, потім забуває.

Зайде бувало він до Тані, Вже признається у кохані

Вітя: Послухай Танечко моя, Без тебе жить не можу я.

Я часто думаю про тебе, тобі дістав би зірку з неба

Тобі я серце відкриваю, понад усе тебе кохаю.

Автор: А через тиждень він те саме,Говорить пошепки Оксані

Оксана думає чекає, А Вітя іншу вже кохає.

Багато так минуло часу, і ось побачив Вітя Машу

До неї пильно придивився, і знову Вітя наш влюбився.

Та вже не жартом, а насправді, І як сказати вам по правді

У Віті серце затремтіло, в очах від щастя потемніло.

Щось дивне сталося із ним: Ось це вона - подумав він

Без неї жить не можу дальше, І йде несміло він до Маші.

Недовго вирішив томитись, і захотів він одружитись.

Пропонувати як, - він знає, прийшов до Маші й промовляє:

Вітя: Послухай, рибонько моя, коли тебе побачив я,

У мене серденько розтало, з тобою бути забажало.

Ти від усіх на світі краща, не відпущу тебе нізащо,

Аж поки серденько твоє, кохать не буде як моє.

Тебе так довго я шукав, раніше, жаль, тебе не знав

Ти не відмовиш, я це знаю скажи скоріше я чекаю.

Автор: На Вітю Маша подивилась, на хвильку ніби засмутилась,

Та довго думати не стала до Віті так вона сказала:

Маша: Ти брат чудовий, я це знаю, тебе я дуже поважаю,

Ти вмієш гарно говорити і всіх без винятку любити.

Я це була недавно в Тані, якій признався у коханні,

Забігла вчора до Оксани – від неї чула я теж саме.

І хоч я в черзі не стояла, та честь й мені така припала.

Я дуже рада, що прийшов, і мимо мене не пройшов

Пішла б за тебе я охоче, якби лиш знала, що не схоче,

Мене ніхто, крім тебе взяти, от наперед мені б те знати.

А зараз поки що іди, це все для іншої скажи.

Ти ще не був, напевно в Ані, ще їй признайся у коханні.

Автор: І тут наш Вітя засмутився, на Машу сумно подивився,

Бо він такого не чикав, і все минуле пригадав.

Як до сестер він приглядався, їм обіцяв, і відвертався,

Тепер лиш тільки зрозумів, як лицемірно їх любив.

Що може Маші він сказати? Все, що посіяв – треба жати.

А хто себе ось тут впізнає, хай цього самого чекає.

Звичайно, треба всіх любити, та тільки мудро треба жити.

Завжди і всюди пам’ятати все, що посіяв – будеш жати!