ХАЙ ВІДКРИЄ ТОБІ БОГ ОЧІ,ЩО ДОСІ ЗАКРИТІ

04.01.2013 23:32

ХАЙ ВІДКРИЄ ТОБІ БОГ ОЧІ,ЩО ДОСІ ЗАКРИТІ
Бо є втобі скарби,але вони зариті.
Ти маєшь в серці смуток,без жалю,
І він приносить тобі дуже багато болю.

Змарніло твоє життя,ти нехочешь жити,
Ти нехочешь до Бога прийти,та з Ним радіти.
Тобі здається що всі навколо що живуть із тобою,вороги,
І тобі краще вмерти неспасенним,ніж жити у нудьгі.

Спустошений ти,бо любові в серці немаєшь,
Та Його руку допомоги до тебе,ти зневажаєшь.
Він говорить тобі Його зрозуміти,
Але ти нехочешь з Ним своє життя змінити.

Дружина твоя,в очах твоїх,мов сатана,
Говорить про те що нетреба тобі,вона.
Слова ті гнитючими здаються тобі,
Але хто неслухає їх,горітиме у вогні.

Нехоче жити чоловік,бажає швидше вмерти,
Своє здоров'я зневажає,такий то він вже впертий.
Спасінню ні,любові ні,байдужість тягне догори,
Мовчи дружино,та йому нічього тут неговори.
Але Бог дав обітницю через Слово Своє,
Врятуешься ти,та врятований буде дім,усе твоє.
Він сказав що врятує,то я вірю,надіюсь та молюся,
Його слова святі всім говорю,бо їх нестидюся.

Якже стидитися Того,Кого любишь душею,всім серцем,
Звертаешься коли тяжко,та розмовляешь зі своїм любим Творцем.
Він життя дав,всьому земному людству на землі,
Щоб усі люди спаслися,а не зосталися у вічьному пеклі.

Серце крається,за рідних болить душа,та плаче,щемить,
Та за кожного молитва не гасне,а горить.
Молюся,сльози потоком лью,щоб рідні відкрилися,
На коліна свої перед Спасем схилилися.

Признали Його,як свого Рятівника,
Та були прощені,помилувані від свого гріха.
Щоб вони смирилися та вічьне життя мали,
Нехочеться щоб вони там плакали та гірко страждали.

Дуже хочеться щоб час пробудження для кожного уже настав,
Щоб кожен вірити,та розуміти по іншому розпочав.
Але на все є время Божого часу,коли,кому прийти,
Нам треба нездаватися,вірить,тому що сильний Господь все змінити.
Покладаймося на Його милість та любов,що сильна зруйнувати
Ворожі кайдани,та інші його ворожі перешкоди подолати.
Будемо надіятися що Його Слово нас необмане
Що стіна недовір'я упаде,та лід холодний в серці розтане.

Будемо вірити,та впроломі стукати в Божі двері небес
Небудемо журитися,лінитися,бо кожен із нас несе свій хрест.
Вірний Бог у Своїм Слові,щоби хто неговорив
Нас Господь Благий у всьому,через Сина Свого полюбив.

Амінь.