Христос Воскреслий

03.01.2013 00:02

Автор 1 Був на землі Учитель даровитий,

Сам Бог Його дарами наділив…

Умів Він слово мудре говорити,

І дивні чудеса серед людей творив.



То був Христос, що в тіло воплотився,

Щоб тілом тим гріхи людей забрать,

А щоб в спокусу не ввійти – молився,

І так старався всіх людей навчать.



Та люди цю науку не приймали,

Самі ж вони занадто злі були,

Проти Христа вони завжди шукали,

Щоб знищити Його з лиця землі…



Для чого мусять чути дорікання,

Що у гріхах своє життя ведуть,

Що їхня "святість” – другим спотикання,

І так усі до пекла вони йдуть.



Хіба лиш Він уміє люд навчати?

А хто ж то Він? – Це Йосипа синок!

Ні, так не може буть, пора зірвати

І смерті цього вчення колосок.



І час настав. Христа у Гефсиманії

Взяли й мерщій на суд всі повели,

Ніхто не знав, що у Господнім плані

Шляхи ці вже накреслені були…



Судили, били, у лице плювали,

Вінок терновий на чоло сплели,

Яким ще більше болю завдавали,

І до кінця в неправді суд вели.



Юрба 1 Хай живе Цар Юдейський!



Автор 2 І сміялись над Ним…

Для Спасителя смерті бажали…

Вони били Його по колючім вінку,

Били в щоки, в обличчя плювали…



Юрба 1 Нам Вараву пусти!



Юрба 2 А цього – розіпни!



Автор 2 Всі кричали.



Пилат Не знаходжу я жодної в Ньому вини…



Автор 2 Та їх крик наче буря зростала!



Юрба 1 Його кров вся на нас!



Автор 2 І Пилат свої руки вмиває. Але народ продовжував кричати…



Юрба 1 Повинен вмерти!



Юрба 2 Стратити Його!



Автор 2 Крик переміг, - і повели Його до страти, Свого Месію і Свого Царя! На Голгофу ведуть… Під Хрестом Він знеміг, важкий піт з чола Його спливає… Часто в безсиллі, не чуючи ніг, падав. Кров рясна Його слід зрошує…



Автор 1 Голгофа! Черепове місце! Місце, де карались всі злодіяння, місце, де закінчували життя багатьох злочинців світу, Голгофа! Місце, - звідки починають життя усі грішники світу. Місце, де звершилось спасіння всього людства, місце перемоги над гріхом. Місце торжества. Без Голгофи немає спасіння, немає прощення гріхів…



Автор 3 Розп’яли… Кров пречиста, невинна стікає,

Весь у ранах Він важко страждає…

Сили пекла ростуть, зло побіду співає,

Правді місця в цім світі немає…



Юрба 1 Може зійдеш? Ти інших спасати умів?!

Чом Собі помогти сил не маєш?



Юрба 2 Праотців наших храм руйнувати хотів!

Що ж тепер на хресті умираєш?!



Автор 3 А Він – святий, піднявши вгору очі,

Молився тихо до свого Отця…



Христос Прости провини їм, мій любий Отче!

Дай сил знести всі муки до кінця…



Автор 3 Наближалась шоста година дня. На безхмарному небі панувала повна тиша. Тільки бліде обличчя висячого на хресті Ісуса світилося тьмяним світлом… Ні один стогін не вирвався з Його уст… І тільки очі, звернені до неба, неначе чекали підтримки від Всевишнього, - ці чудові очі Спасителя, які дивилися вдалечінь усіх віків, і бачили Свою улюблену вистраждану невісту – Церкву Христа! Вони бачили мене, бачили й тебе, любий друже!



Автор 3 І ось, серед нічної темряви почувся голос Ісуса:



Христос Боже мій, Боже мій! Нащо Ти покинув Мене?!



Автор 3 До спрагнених уст підносять губку, намочену в оцет. Чаша мук наповнилась до кінця…



Христос Звершилося! Отче, в руки Твої віддаю дух Мій!



Автор 3 Сонце раптово померкло, захиталась земля і задрижали віковічні скелі Сіону. Розірвалась на двоє завіса в Єрусалимському храмі від верху аж донизу. Повідкривались гроби і повставало багато тіл спочилих святих…



Автор 1 Той, чиє народження звіщалось і прославлялось ангелами на небі, чия зростаюча могутність страшила Ірода, Кого голос із неба назвав Своїм улюбленим Сином… Хто силою Своєї могутності втихомирив бурю на Тиверіадському озері… Хто п’ятьма хлібами і двома рибами нагодував п’ять тисяч народу… Той, що зціляв прокажених і повертав їм втрачені сили… Відкривав очі сліпим і виводив мертвих з царства зотління і пороку… Кого, вмиваючи руки перед народом, Пилат визнав ні в чому невинним… Чию смерть признали всі сили розбурханої стихії… Він помер…



Автор 2 А як помер Христос, в саду в печері

Його багатий Йосип поховав,

Там привалив важкі камінні двері,

Щоби Його ніхто не турбував.



Тепер, здається, вже кінець тривогам,

Нема Христа, ніхто не буде вчить…

Що треба каятись, молитись перед Богом,


І люди, як схотять – так будуть жить.



Автор 3 Затихло все, завмерло, заніміло…

Жахливий суд пішов у забуття,

І знову взявся люд за своє діло,

Знов завертілось колесо життя.



Лиш усі книжники та фарисеї

Не позбулися внутрішніх тривог,

Тайком зійшлися ночі однієї,

І стали думать, чи не був то Бог?!



Юрба 1 Бо Він сказав, що в третій день воскресне…

Тоді вже нам від смерті не втекти,

Поки ще маєм засоби тілесні,

Потрібно хоча б тіло зберегти!..



Юрба 2 До гробу треба варту встановити

З досвідчених і сильних вартових,

Які б могли сумлінно там служити,

Не боячись ні мертвих, ні живих.



Автор 3 На цьому всі розмови закінчили,

Їх слово стало втілене в життя,

До гробу в сад прийшли надійні сили,

Їм доручили стерегти Христа.



Автор 2 Мені аж хочеться перенестися

Туди, в далеку глибину віків,

У сад, в якім оливи розрослися,

І запитать тих дужих вояків:



Над Ким стоїш ти, варто жалюгідна?!

Невже ще хочеш подолать Його?

Переконайсь, що силою ти бідна!

А Він – Творець, Він – Володар всього!



Він Вічносущий, Сильний, Всемогутній,

Він Недосяжний, Праведний, Святий!

Незмінний Він і всюди є присутній,

Любові повний, Бог,Спаситель твій!



Коли б могло так буть, як ми бажаєм,

Щоб Божий Син із мертвих не воскрес,

То ми б собі того не уявляли,

Де б опинився грішний світ наш ввесь.



Якби не встав Він – не ожила б надія,

Якби не встав Він – не ожило б життя,

Якби не встав – марна б була і мрія,

Марна була б і віра в майбуття.



І взагалі, навіщо б було жити

Отих тривожних років сімдесят?

Хіба, щоб і собою доповнити

Померлих предків незчисленний ряд?!



Та ти цього не хочеш зрозуміти,

Ти гордо дбаєш тільки про одне:

Щоб світло Боже назавжди згасити,,

А засвітити тліюче, земне.



…Вдивляюсь я у ці тисячоліття,

І бачу дивовиди тих часів…

Вслухаючись у пісню, яка лине звідти,-

Я чую пречудовий псалмів спів…



Автор 1 Ранкова тиша надзвичайно мила,

І вартові бажали б відпочить…

Бо ніч холодна кожного зморила,

Ще й на душі важкий тягар лежить.



Одні пташки безмірно щебетливі

Могли людині слух загартувать…

Свої дзвінкоголосі переспіви

Старались людям в душі передать…



Аж раптом постать Ангела Святого

Вмить засліпила очі вартовим,

І підкосились дужі їхні ноги,

І зникла сила видатних мужів.



Автор 3 Не перший раз на варті їм стояти,

Не перший раз ночей не досипати…

На цей же раз їм довелось злякатись,

Немов мерці попадали й лежать…



І Ангел Божий твердою ходою

До гробу йде і владно звідтіля,

Штовхає камінь дужою рукою…

В цю мить здригнулася уся земля.



Автор 2 Божественне всесильнеє безсмертя

На мить лишило світлі небеса

І всю наповнило печеру смерті,

І мертве тіло Господа Христа.



У цей святий, ранковий час неділі,

Звершився віковічний епілог!

Бо перемогу бажану – на ділі

Звершив над смертю віковічний Бог.



Настали повні радощів хвилини,

Звершилось славне чудо із чудес:

Христос – Син Божий вийшов із могили,

На вічні віки з мертвих Він воскрес!



Автор 3 Христос воскрес! Нема Його в могилі!

Він смертю смерть навіки побідив.

Христос воскрес і подолав ворожу силу,

Своїм стражданням щастя їм купив.



Христос воскрес! Радіє вся природа,

Маленькі пташки славу Господу несуть.

Христос воскрес! І сонечко вітає,

І квіти пахощі приємні усім ллють.



Христос воскрес! Нехай уся незгода

Загине враз, нехай живе любов,

Хай би в цей день у нашого народу

Христос лиш мир святий в серцях знайшов.



Христос воскрес! Людино, знай,

Що Він вмирав також за тебе,

Тобі відкрив Він двері в рай,

Тобі відкрив Він тайни неба!



Христос воскрес, щоб щастя тобі дати,

Ласкаво кличе Він тебе:



Христос Прийди… Я кров пролив Свою за тебе, друже,

І за гріхи твої терпів Я тяжко на хресті…



Автор 3 Христос воскрес! Живе тепер Він вічно,

І Слово Його кличе всіх до себе нас:



Христос Не відкладай, мій друже, може бути пізно,

Прийти ти дар спасіння, поки ще є час!



Автор 3 Христос воскрес! – Несеться вість,

Христос воскрес! – Лунає всюди…

Та вістка, мов небесний гість…

Христос воскрес! – Усі радійте люди!