Мільярдами зірок вечірнє небо сяє

10.01.2013 23:07

Мільярдами зірок вечірнє небо сяє,
Про кожну з них Творець постійно пам’ятає.
Не осягнути нам ні розумом ні зором
Небачені світи, неміряні простори.

Говорять, з висоти Земля мала й тендітна
Де океан блищить, у тих місцях - блакитна,
А де тайга шумить, де джунглі – вже зелена
На полюсах сніги: там білизна страшенна!

Магнітні пояси горять Полярним Сяйвом.
(Наш Бог – Господь краси! Ніде ніщо не зайве!
У формулі життя продумав всі деталі
І змінність величин і нерушимі сталі.)

Біжить вервечка гір: за хмари рвуться піки.
Петляють по Землі, течуть до моря, ріки,
А біля них впритул розкинулись долини.
Збудовані міста. Засновані країни.

У них живуть собі такі несхожі люди,
Ці їздять на авто, ті – верхи на верблюдах.
Хтось носить паранджу, хтось шорти, інший – рясу.
Культури різні в них, обряди, навіть - раси.

Хтось в Англії живе, хтось мешкає в Китаї.
Цей Мексику жарку ніколи не лишає.
А той Афганістан зове прекрасним домом.
Сто дев’яносто шість країн є нам відомих.

І кожну з них Господь в Своїх руках тримає.
Щоденний хліб дає, та сонцем зігріває.
Він Цар наш, Еліон, Він - Адонай, Єгова,
Елоаг, Ел Шаддай, Бог - джерело, основа

Усіх благословінь. В Його руках спокійно.
Прийми, Господь, від нас хвалу благоговійну.
Тепло Твоїй долонь дарує силу жити,
Ми хочемо Тобі Єдиному служити.

Будь з нами, Бог Святий! Не відпускай від Себе.
Дай віру зберегти і досягнути неба,
Щоб славити могли ці імена величні
Допоки на землі і як прийдемо в вічність.