O Ніч Свята

10.01.2013 17:07

Сцена 1
Сцена Різдва
(На сцені біля вогнища сидять декілька пастухів. Гріють руки, тихенько переговорюються)
Різдвяна музика
Автор 1
О ніч свята – ти світу добра доля
В тобі живе подій глибинних суть
Віками сходиш ти над чистим полем,
Де мирні пастухи овець пасуть

Царі приходили, й відходили в минуле,
І слава геніїв бессмертя не зазнала,
І багатьох народів прах заснулий
Непам‘ять, мов у вічність огортала

Лише Господня зірка, ясно-ясно
Уже віки над грішним світом сходить,
Щороку післанець небес прекрасний
До нас усіх з новиною приходить.

Святої віри, стиглий, вісний колос
Дарує нам спасіння знову й знову,
І як колись над полем чути голос,
Що пастирям звіщає радість нову.

Ангел
Не бійтеся, я нині вам явився звістити радісну для вас новину. У місті Віфлиємі народився Спаситель світу, Божий Син.
Автор 1
І ось, у дивнім світі, вись небесна
Згубила темну непросвітну ніч
І пастухи почули спів чудесний,
І сил небесних величаву річ.

І раптом зникло дивне це відиння
Завмерли пастухи в бентезі явній
Послухавшись Господього веління
Гуртом рішили йти в Містечко славне
(Пастухи піднімаються, дивляться здивовано один на одного, рішають куди іти, і уходять зі сцени)
Занавес закривається

Перед занавесом, автор
Під музику
Автор 2
А вже палючими стежками йшли зі Сходу
Земні царі, вклонитися Царю вселенної,
Царю усіх народів, Месії світу,
Бо Його зорю вони побачили
Як віщий голос з неба,
Що кликав їх долати дальню путь
Вела їх до Христа душі потреба
І ось вони дари свої несуть

(До сцени підходять волхви)
Волхв 1
Поклін усім!
Волхв 2
Прийміть мої вітання!
Волхв 3
Яка нагода дивна нас звела

В 2
Я йду за зіркою, що засвітилась рано,
Мені свістив народження Царя
В 1
І я спішу до Нього поклонитись
Так може разом к Іроду підем
В 3
Розпитаєм, де Він міг родитись
Або Царя рожденного знайдем

( В цей час на сцені сидить Ірод с Центуріоном. Занавес відкривається)
Автор 2
Близька вже ціль, на небу світлім фоні
Постав Сіон у сяйві голубім
Сіяє у зірках, мов Цар в короні
Й до себе манить він красою всіх

Центуріон
О, цар, до тебе мудреці зі сходу

Ірод
Нехай війдуть (мудреці заходять) Для чого ві в цей час

В 1
Владико, наша подорож далека,
З благоволінням вислухай ти нас.
Де цар Юдейський, той що народився,
Його зарю ми бачили усі.
Вже рік ідем до нього поклонитися
Від серця принести дари свої.

Ірод
Де цар, що народився Ось новина!
Такої вістки я іще не чув!
Нема царя другого в цій країні
Але стривайте, хай мені позвуть того,
Хто добре знає, що пророки про це говорять.

(Приводять книжника, він кланяється)

Ірод
Хотів би знати я, чи є в Ізраїлі якесь пророцтво,
Що вказує на зірку і Царя

Книжник
Авжеж, мій цар. Пророк Міхей звіщає,
Що від земель Юди вийде Той, хто є Месія,
Людям Богом даний, він спасе народ Ізраїль свій.

Ірод
Де Він народиться

Книжник
В місті Віфлеємі!

Ірод
Ви слухали Ідіть же, не баріться,
А як знайдете немовля – назад до мене
Хочу я також піти Йому вклонитись

(Волхви кланяясь уходять)

Ірод
Коли вони повернуться, то взнаю
Де народився цей майбутній цар,
Бо його швидко я позбутись маю.
Поки він є беззахісне маля.

(Волхви уходять)
Занавес

Музика
Автор 3
Пішли вовхи від нього, але Богом
Відкрити були всі думки злодія
Вказав Бог їм інший шлях додому,
Та захисти від Ірода Месію.

Начинається другая музика, трошки тривожна, але напівріздвяна

Автор 3
Маріє, чуєш, небо радіє!
На нескінченних його просторах
Ангельскі співи звучать про Месію
І слухають пісню люди і гори

А ти Немовля пригорнула до себе,
І цьому твоє материнське щастя,
Але пам‘ятай, що синівське серце
Належить знедоленим і нещасним

Син з неба зійшов, на те б Його воля,
Він влади б позбавив царів, фараонів,
І вічно, в немеркнучому ореолі
Володарем буи би на царськім троні
До Нього підходили б люди зі страхом,
Та грішникам в небо, хто двері відчинить

Автор 2
Рождество Христа – Светоч Вечности,
Озаривший планету вдруг
В Вифлием пришел к человечеству
Не монарх, не судья, а Друг.

Приход Іісуса Христа, змінив судьби багатьох людей.


Сцена „Закхей”

Музики для Закхея, юдейська, не дуже весела,

Сцена закрита
(На авансцені зустрічаються 3 юдеянина.
Вітаються один з одним „Шалом!”)

1-ий – (Гість с іншого міста) – Які новини в Єрихоні
2-ий – (скептичний і злий) – Які можуть бути новини, крім поганих
3-ій – (товариш другого) – Чому ти так кажеш А я чув, що в місто завітав Іісус із Назарету!
1-ий – О! Я багато чув про Нього. Це великий Пророк, який чуда чинить! Дехто каже, що то Мессія!
2-ий – Та я не про те. Цього тижня закінчується строк сплати податку… А я так, ледь кінці з кінцями зводжу.
3 –ій – То попроси відстрочки.
2-ий – Та ти що, Закхей з мене шкуру здере!
1-ий - А хто такий Закхей
2-ий – Це начальник митників, який збирає податки кесарю з нашої околиці. Ніколи нікого не пожаліє, ще й собі увірве. Живуть же такі звірі на світі. Кажуть він дуже багатий, але такий скупий!
3-ій – Тихіше, он, здається, він іде.
2-ий – Римський прислужник!
3-ий – Замовкни, кажу тобі.
2-ий – Кровопийця!
3-ий – Та тихо!

(підходить Закхей)
Закхей – Шалом! (троє вітають його)
Як справи.. А що то за гамір на площі
1-ий – Кажуть, Ісус із Назарету прийшов. Чуда робить.. Людей зцілює...
Закхей – о... Я стільки чув про цього праведника. О би Його побачити! Да там стільки народу – не проштовхнутися. Та ще зріст мене підводить. Напевне я не зможу. Що б таке придумати...
2-ий – (в сторону) Ну хоч в цьому йому не поцастить (приміряє свій зріст до Закхея)

(Розкривається сцена, на ній смоковниця. Закхей біжить вілазить на дерево. На сцену виходять 6-7 людей і гомонять. Закхей виглядає із гілок смоковниці.)

Голос Ісуса
„Закхею, - зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в дому твоїм.”

(Закхей злазить, приходить крізь натовп, з радісним обличчам кидається з боку в бік не знає куди бігти)

Закхей – Господи! Яке диво! До мене В мій дім ( і до трьох юдеїв, які все ще стоять на авансцені) – ви чули До мене Ісус іде на обід І ви приходьте!.. всі приходьте...
Вибігає.
Занавес

1-ий - Ну, що ви на це скажете Здається щось трапилось з вашим митником!
3-ій – наче нас на обід запросили...
2-ий – я не піду. Чого доброго чекати від цього змія
3-ій – та пішли! Коли ще таке чудо побачиш – „Щедрий Закхей!”... може дійсно обідом пригостять...

Виходять.
В ідкривається занавес

(На сцені 6-7 чоловік – масовка лежать за обідом на підлозі. У центрі Закхей. Всі їдять, гомонять, серед них другий і третій юдеї.)

Закхей – Яка честь! Яка радість в моєму домі!!!. (кричить до слуг) – Кращого вина! І страви подавайте!

2-ий (до третього) Слухай, дивно якось, Ісус, кажуть, праведник, а до грішника в гостину зайшов. Сидить з ним, їсть, п‘є...

Закхей – (встає) Господи! Половину маєтку свого я віддам ось убогим, а кли кого скривдив буд чим – верну вчетверо.

(У другого і третього юдеїв обличчя витягуються в подиві. Гості, хто піднімає гроші, хто чаші с вином. )

Закхей – (підбігає до другого юдея, дає йому мішечок з грішми) – Візьми, кажуть у тебе проблеми.

(Сцена закривається. Закхей виходить на авансцену.)

Закхей – Щось зі мною трапилосья. Я наче прозрів. Як я жив до цього часу! Що чинив! Господь помилував мене. Спаіння пирйшло в мій дім!

Голос Ісуса
Син бо людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло.

Починається різдвяна музика
Автор 4

И сколько помнит себя вся вселенная
От первых дней и до дня настояцего, -
Бог был для всех Богом, без исключения!
Видел Он всякого, правду творящего

Бог Авраама, Исаака, Иакова
И для Закхея был любящим,
Он показал, как любит одинаково
Все человечество будет Он в будущем

Как, все народы, любя по Отечески,
Сына пошлет совершить искупление
И как умрет этот Сын Человеческий
Чтоб подарить всем живущим спасени.

Трагічна, дуже сумна, музика
Автор 5
Слезы мои осуши, проясни омраченное сердце,
К небу глаза подыми Там Утешитель – Отец
Там Он твою сокрушенную жизнь, твой вздох и молитву
Слышит и видит. Стучися, веруя в благость Его
Если же силу души потеряешь в страданье и страхе,
К небу глаза подними Силу Он новую даст.

Сцена «Грішниця”
Грішниця

Сцена 1
(на сцені двоє людей книжник та його ученью Учитель поважно розходжує по сцені і з великою пихою промовляє)

Книжник Закон, сину мій, то є основа життя. Якщо ти пошануєш закон Божий – ти будеш пошанований людьми. Вивчай закон, сину мій! І ти станеш великим праведником! (починає завалювати стіл перед учнем сувоями з законом) Ось... І ось ще... І ще....

Учень Так багато! Щоб усе це вивчити – життя не вистачить!

Книжник (З почуттям власної гідності) Так! Учитись – єдина варта справа у житті. Учитись, учитись і ще раз учитись, як заповів... (задумується) Хто ж це заповів... Ну не важливо. Важливий лише закон! Закон понад усе! Напиши його на одязі свому, на серці, на лобі, - скрізь ! Законом спасається людина!

Учень Учителю! Ви, напевно, дуже свята людина. Як би я хотів знати стільки, скільки ви!

Книжник О так! Слава Богу, ща я не такий як той митник, чи та блудниця, що живе на сусідній вулиці. Пощу двічі на тиждень, молюся, десятину даю...

Учень Учителю! А що, для тієї блудниці немає ніякого шансу виправитися

Книжник Жодного! Пропаща душа!

Учень Бідна жінка!... (з жалем)

Книжник Та ти що Це ж нікчемна людина, грішниця! Не варта жалості! З таким аморальним життям все скінчиться тим, що вона або опуститься вже на самісіньке дно, або її спіймають і вкаменують!

(Вбігає прислужник)

Прислужник Учтелю! Там спіймали на гарячому оту розпусницю, що з сусідньох вулиці. Вас кличуть, щоб розсудити що з нею робити.

Книжник (до учня) я ж казав! Ти дивися, я ще й пророк! Ходімо! Це тобі буде наглядний приклад, що стається з людиною, яка порушує закон.

Всі виходять.


Сцена друга

Люди стоять півколом (масовка)
Посередині – заплакана жінка. Натовп голосить
- Покарати!
- Вигн ати її з міста!
- Ганьба!
- Таким не місце серед нас!
- Розгусниця!
- Геть звідси!

Жінка ( тремтить плаче) Простіть, відпустіть...

Заходять прислужник, книжник і учень. Всі змовкають

Прислужник Розсудіть, будь ласка, що вчинить цій жінці Як говорить закон

Книжник (декламує) Людина, що чинить перелюб є злочинцем. Той, хто порушує закон гідний смерти! „Мойсей в законі звелів таких побивати камінням” (Ів 8-5)

Всі хапають каміння і починають гомоніти, розмахуючи руками
- Вкаменувати!
- Вбити!
- Смерть!
- Ганьба!
( жінка здригається від кожного звуку, плаче кричать Ой, рятуйте, ні, не треба.!

Учень Цікаво, а що сказав би той Учителю з Назарету...

Голос Ісуса Хто з вас без гріха, - нехай перший на неї той каменем кине! (Ів 87)

Учень Учителю, а як же закон

Книжник (наче зловлений на гарячому озирається, а потім махає рукою і втікає)
Всі одни по одному розходяться, залишаючи жінку саму, яка озираєтья не знаючи куди йти і що робити.

Голос Ісуса Де ж ті, жінко, що тебе оскаржили Чи ніхто тебе не засудив (Ів 810)

Жінка (падає на коліна) Ніхто, Господи..

Голос Ісуса Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши. (Ів 811)

Жінка Що це Я прощена Так! Господь звільнив мене! Боже! Я була така грішна і така нещасна! А тепер я маю в серці спокій! (повертається до зображення Ісуса) Господи, дякую Тобі! Ти смінив моє серце, допоможи тепер змінити і моє життя!

Голос Ісуса Син бо людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло! ( Луки 1910)

Різдвяна музика, починається ще на словах Ісуса.
Автор 6
В иллюминации страна,
Сверкают празднично бульвары
Но, кажущаяся новизна
О чем-то повествует старом

Встречал сограждан Вифлием,
Гостиницы ж- не для Марии.
Посланцу с неба, между тем,
Придется в ясли лечь сырые

Скитаясь, не имел он кров,
Но стал для фарисеев целью
И тот же путь учеников
То казематы, - то ущелья,

А позже храмы и кресты
С изысканою позолотой...
На площадях же тем костры –
Кто мужественно вышел против...
 

Музика средних веков, легкие ударнички.



Мартин Лютер

АКТ 1


Сцена закрита. На авансцені колом стоїть гурт (3-5) людей-селян-горожан, неголосно гомонять між собою, жестикулюють, не звертаючи уваги навколо. Один з них, що повернутий до залу спиною, тримає торбу з речами, потім кладе торбу на землю коло ніг і продовжує розмову з іншими, вже з жестами. Заходить двоє людей збоку, не підходячи ще до гурту, зупиняються, розмовляють голосно між собою.

Перший А я тобі кажу, що ти неправий! Нічого мені Бог не зробить!

Другий Зробить, та ще й як! У пеклі горітимеш! Біблія говорить «Не кради»!

Перший Так вже одразу ж і у пеклі!

Другий А як ти думав Красти — це є гріх!

Перший Нічого ти не розумієш. Усі ми грішні — я, ти, вони (показує широким жестом на зал). Чи неправду скажеш, чи подумаєш лихе, чи вкрадешь щось — все це є гріх. Але ніхто у пеклі не горить — бо всі мають гроші купити індульгенцію (піднімає руку и потирає пальцями). Тільки в мене немає ні гроша! (вивертає кармани)

Другий То ти ради прощення гріхів збираєшься красти

Мартин Лютер виходить з протилежного боку сцени, зупиняється, слідкує за подіями.

Двоє прямують через авансцену, минаючи гурт людей. Порівнявшись з гуртом, перший нахиляється и підіймає торбу з-під ніг чоловіка з гурту і продовжує шлях зі сцени. Гурт людей не реагує. Перший показує торбу другому.

Перший Та й всі діла! Ось подивлюсь, що вкрав, та й понесу на базар. Попродаю усе, а на вторговані гроші куплю індульгенцію — а на залишок ще й випью!

Перший і другий підходять до краю сцени, зупиняються, дивляться на Мартина Лютера. Одночасно Мартин Лютер виходить наперед і підіймає руки до неба, говорячи голосно.

Мартин Лютер Боже! Невже то Ти повелів продавати індульгенції Невже за Твою жертву треба платити гроші духовенству Невже ти більше не є Головою Церкви!

Мартин Лютер сідає (за стіл), бере аркуш паперу і пише щось.

Другий Ось! (Показує рукою на Мартина Лютера) Оцей чоловік погодився б зі мною!

Перший (Перебераючи речі в торбі, говорить до себе) Штани, штани, ще штани… Дивись, який багач! Три пари штанів у однієї людини! Оце, мабуть, через нього трапилось, що про бідних говорять, що вони «без штанів» ходять!

Другий Ти вкрав у чоловіка його речі та ще й звинувачуеш його! Дивись, у пеклі на тебе чекає ще більший вогонь! Віддай тому чоловіку його торбу і прикуси язика!

Перший Якщо я вже так нагрішив, то тим більше мені потрібні гроші, щоб купити індульгенцію, щоб простилися мені мої гріхи.

Другий А як же той чоловік Він же втратив своє майно!

Перший Мені здається, що в того товстосума знайдуться гроші заплатити за прощення його гріхів. До речі, моя індульгенція нічим не буде відрізнятися від його індульгенції!

Другий Цікаво , що б на це відповів отой шукач правди (Показуючи рукою на Мартина Лютера)

Перший Отой фанатик! Яке мені діло, що він думає Він навіть не знає, що Головою Церкви є Папа Римський!

Мартин Лютер встає, бере списаний аркуш пареру і вішає його на стовбі. Потім понурює голову, уходить зі сцени разом з гуртом, в різні боки. Перший і другий підходять, читають.

Другий Нарешті! Бог змилувався над нами — з’явився чоловік, що шукає справедливості!

Перший Але він її не діждеться — за ці 95 тезисів його, скоріш усього, спалять на кострі, як інших фанатиків!

Перший і другий уходять зі сцени.



АКТ 2

Сцена відкривається — це приміщення суду. Сидить на троні єпископ-суддя, навколо нього сидять поважні священники. Перед ними стоїть Мартин Лютер.

Єпископ Відречись від своїх слів!

М. Лютер Не можу!

Єпископ Зречись усьго, що ти написав в своїх книжках!

М. Лютер Моя совість не дозволяє мені цього зробити!

Священик 1 Ти підняв п’яту на Святу Церкву!

М. Лютер Я лише указав на недоліки духовенства!

Священик 2 Ти підриваєшь авторитет Святого Папи Римського!

М. Лютер Я лише бажаю повернути авторитет Святого Господа Бога!

Священик 3 Ти зневажаешь Святу Латинську Біблію!

М. Лютер Я лише переклав її на нашу мову, щоб люди могли нарешті розуміти її!

Єпископ Чому ти засуджуєшь індульгенції

М. Лютер Бо ніхто не може бути посередником між людьми та Богом — ні я, ні ви, ні Папа Римський. Тільки один Ісус Христос є нашим посередником. Тільки Він може прощати наші гріхи, і робить це Він безкоштовно. Бог написав це у Своєму Слові, і воно говорить до мене через мою совість. А діяти наперекір совісті і нерозумно, і небезпечно.

Єпископ Чому ти не хочешь підкоритися нам

М. Лютер Я підкоряюся одному лише Богові.

Голос Ісуса Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. (Матвiя 1032-33).
Занавес

Різдвяна музика, тихенько

Автор 1
Прихід Ісуса Христа змінив долі мільонів людей у минулому, змінює нині і ще буде змінювати у майбутньому аж до Його другого Приходу. Він може змінити і твоє життя теж.

Автор 7

Кличе Бог тебе голосом істини
Заклик цей ще в дитинстві звучав,
Ти ж хотів, доб в житті урочистому
Рай земний і без вір настав

Без Христа світ пронизаний холодом,
Та його обіцянки пусті
Найважлива не згублену молодість
Навернути на правди путі!

У становищі сина заблудного
Зірку ти Віфлеємську знайди
І звернися, любов‘ю розбуджений
„Мене грішника, Боже, прости!”

 

www.detja.com