Подароване спасіння

10.01.2013 21:00

Дійові особи: Автор, Білий, Лібе, Гане

Автор Гане був африканським невільником. Вирок смерті дістав за те, що був звинувачений у вбивстві сина свого пана, страшного і мстивого чоловіка… Рабство є чимось страшним, але набагато страшнішим є вирок смерті… Несправедливо засуджений на смерть, невільник спробував рятуватись втечею. Переслідуваний озброєними людьми, він прискорював біг, за всяку ціну хотів врятувати своє життя… Без зупинки він біг через ліси і пустелі. Навіть не мав хвилини часу, щоб вгамувати свою спрагу. Нарешті, зачерпнувши води зі струмка, він подумав, що переслідувачі залишились далеко позаду, але перепливши на другу сторону річки – був оточений ворогами… Якимось чудом йому вдалося звільнитися з їхнього оточення, і зібравши останні сили,- він побіг далі. Втікаючи понад берегом річки, він глибоко поранив собі ноги, і ще пробігши деяку відстань впав, втративши свідомість. Прийшов до свідомості він в обіймах білого чоловіка. Незабаром з’явився його жорстокий пан. Лібе,- так звали пана, з товаришами зажадали від білого видачі свого слуги.

Білий Якщо він є твоїм невільником, то я його в тебе куплю.

Лібе Ні, я не продам його нікому і ні за які гроші! Я повинен його вбити!

Білий Мій віз є тут недалеко. Прошу, скільки жадаєш за його життя?

Лібе Я мушу помститися за смерть свого сина! Помста не викупляється,- вона жадає смерті!

Автор Під час тієї розмови Лібе кивнув одному зі своїх товаришів, щоб той випустив стрілу в тремтячого від переляку Гане. Тієї ж миті рука білого чоловіка захистила чорного брата, і стріла глибоко ранила руку заступника. Побачивши кров, Лібе затремтів… Поранено англійця, за це чекає його слушна кара… Зрозумівши своє положення і відповідальність, він признає свою вину і просить вибачення.

Білий Ні, хотів крові, ото її й маєш! Я жадаю життя невільнику, як плату за мою кров!

Автор Лібе промовчав хвилину, другу, але бачачи кров і усвідомлюючи своє безвихідне положення, нарешті сказав:

Лібе Хай буде так!

Автор І разом зі своїми товаришами повернув додому. Коли Гане зрозумів, що він є вільний, він впав до ніг свого заступника, і зворушливо промовив:

Гане О! Яким вірним повинен бути невільник куплений кров’ю!..

Білий Ні, ти не є викуплений, щоб далі бути рабом, але щоб бути вільним!

Гане Вільним… Вільним?.. Щоб служити тому, чия кров мене спасла!

Автор І Гане своєю поведінкою довів свою вдячність і любов рятівникові. Та є інша, набагато більша любов ніж та, яку проявив англієць до невільника Гане. Це любов Господа Ісуса Христа до грішної людини. Щоб звільнити людину від рабства гріха, Він пролив свою пречисту кров. Зробив це добровільно, по своїй великій любові до нас, ради мого і вашого спасіння! Дорогий друже! А чи спасенний ти, чи звільнений від рабства гріха? Якщо ні,- прийди до Христа вже сьогодні, і Він зробить тебе вільним!