Три дерева

02.01.2013 23:59

АВТОР: В одній далекій країні на схилі високої гори росло поруч багато дерев: старих і молодих, високих і низьких. Іноді вони розмовляли одна з одним про своє майбутнє, про те, ким би вони хотіли стати.

ДЕРЕВО1: Я хотіло б стати скарбничкою, щоб в мені зберігали різні коштовності. Тоді люди обережно тримали б мене в руках, а, відкривши, захоплювалися моїм вмістом.

АВТОР: Друге дерево здивовано подивилося на брата.

ДЕРЕВО 2: О, ні! Таке життя мені зовсім не до вподоби! Я хочу бути чимось важливим, наприклад, великим кораблем. Він мандрував би морями, побував у багатьох країнах, доставляв скарби, коштовності та інші цінні вантажі.

АВТОР: Осторонь стояло глибоко замислене молоде струнке дерево.

ДЕРЕВО 1: А ти ким хочеш стати?

ДЕРЕВО 2: Ти що, ніколи не мрієш про майбутнє?

ДЕРЕВО 3: У мене немає якихось особливих планів. Мені хотілося б залишитися тут, на схилі гори, рости високим-високим, щоб бути ближчим до неба. А ще – щоб люди бачили через мене мого Творця і Його безмежну любов.

АВТОР: Минали роки, дерева росли і ставали дедалі вищими і вищими. Одного разу в ліс прийшли лісоруби та зрубали перше дерево.

ДЕРЕВО1: Прощавайте, тепер, напевно, я стану скарбничкою!

АВТОР: Але дерево не стало скарбничкою. Люди розпиляли його на грубі дошки, з яких потім недбало збили ясла та поставили їх у невеличкому хліві у Вифліємі. Дерево було в розпачі!

ДЕРЕВО 1: Я не таким уявляло своє майбутнє! Тепер я маю бути тут, у цьому хліві! І ніхто мене не бачить, окрім тварин! Як мені гірко!

АВТОР: Але Бог, який любить молоді дерева, заспокоїв його: «Зачекай ще трохи, скоро Я тобі щось покажу». І Він дотримав Свого слова, тому що в Євангелії від Луки написано:

ЧИТЕЦЬ: І сказав їм ангел: «Не бійтесь, ось я звіщаю вам радість велику, що буде всім людям. Бо народивсь вам сьогодні Спаситель, що є Христос Господь, у місті Давидовому. І ось вам ознака: знайдете Дитинку сповиту, що лежатиме в яслах». І пішли, поспішаючи, та й знайшли Марію і Йосифа, й Дитинку, що лежала в яслах.

АВТОР: Цієї ночі Бог поклав у ясла Свого Сина. Пастухи з великим благоговінням і захопленням зазирали до ясел. Ясла були щасливі!

ДЕРЕВО 1: Ніколи я й не мріяло про те, що буду тримати таку Дитину! Я знаю – цей скарб цінніший від усіх скарбів світу! Це набагато краще за всі мої мрії!

АВТОР: Минуло ще кілька років. До лісу знову прийшли лісоруби - і зрубали друге дерево.



ДЕРЕВО 2: Чи побудують із мене великий корабель? Тоді я зможу робити ті великі справи, про які я так мріяло.

АВТОР: Але дерево не стало великим кораблем. Із нього зробили простий рибальський човен. Належав він рибалці на ім’я Петро.

Маленький човен був глибоко розчарований. Не один раз, поки Петро вимивав свої сіті, човен стояв без діла на Генісаретському озері й сумно міркував про свою долю. Але Бог, Котрий любить молоді дерева, заспокоїв його: «Зачекай іще трошки. Скоро Я тобі щось покажу». І Він дотримав Свого слова, тому, що в Євангелії від Марка записано:

ЧИТЕЦЬ: І схопилась велика буря, а хвилі заливали човен, так що вже тонув. А Він спав на кормі, на подушці. І розбудили Його, і кажуть Йому: «Учителю, чи Тобі байдуже, що гинемо?» І вставши, погрозив вітрові і сказав до моря: «Мовчи, перестань!» І втих вітер, і настала тиша велика. І сказав їм : «Чого ви такі полохливі? Як це нема у вас віри?» А вони дуже налякались і сказали один до одного: «Хто ж оце такий, що й вітер і море підкоряються Йому?»

АВТОР: Маленький човен тремтів –не стільки від жаху, скільки від усвідомлення чуда, що сталося.

ДЕРЕВО 2: У найсміливіших мріях я не уявляло собі, що буду коли-небудь везти такий вантаж. Порівняно з цим усі мої мрії – ніщо!

АВТОР: Через якийсь час лісоруби знову прийшли до лісу. Цього разу вони мали намір зрубати третє дерево. Але це дерево так мріяло залишитися на схилі гори та вказувати на велич і любов свого Творця! Дерево вкрай засмутилося.

ДЕРЕВО 3: Мені так хочеться залишитися тут, у лісі! Чому люди не хочуть залишити мене у спокої?

АВТОР: Але дереву не дозволили залишитися там. Чоловіки зрубали віти й почали пиляти стовбур: спочатку кору, потім глибше – до самої серцевини. Зі стовбура лісоруби зробили хрест. Дерево вжахнулося.

ДЕРЕВО 3: Який жах! Тепер вони когось розіпнуть на мені. І після того я вже ніколи-ніколи не зможу вказувати людям на Божу любов! Я в розпачі!

АВТОР: Але Бог, Котрий любить молоді дерева, заспокоїв його «Зачекай ще трошки, скоро я тобі щось покажу.» І Він дотримав Свого слова. Одного разу за брамою Єрусалиму зібралося безліч народу навколо хреста.

ЧИТЕЦЬ: І коли повели Його, то, взявши одного Симона Киринеянина, що йшов з поля, поклали на нього хрест, щоб ніс за Ісусом.

Йшла за Ним велика кількість народу, а жінки голосили й ридали за Ним.

А коли прийшли на місце Черепове, там розп’яли Його й лиходіїв, одного праворуч, а одного – ліворуч Його.

АВТОР: Хрест був свідком того, що гріхи усього світу було покладено на Господа Ісуса.

ЧИТЕЦЬ: ЛУКИ 23: 44-48.

АВТОР: Дерево, що стало хрестом, усе зрозуміло. В цей момент воно було найближче до неба, до Бога.



ДЕРЕВО 3: У всіх своїх мріях я і уявити не могло, що буду таким чином вказувати людям на Божу любов. Це перевершує усі мої сподівання!

АВТОР: І це справді так, тому що багато дерев залишилося стояти на схилі гори, але жодне з них не зможе розказати людям про Бога стільки, як робить це голгофський хрест.

Звичайно, ми розуміємо, що насправді дерева не можуть мріяти про своє майбутнє. А ти? Ким ти хочеш стати, коли виростеш: лікарем, бізнесменом, учителем, інженером, техніком? У кожного свої плани та мрії. Але Бог, котрий любить хлопчиків та дівчаток набагато більше, ніж усі дерева на світі, хоче тобі сказати: «Зачекай трошки, незабаром Я тобі щось покажу. Якщо ти довіриш Мені своє життя, то Я чудово влаштую його і використаю так, як ти собі навіть і уявити не можеш!»

ЧИТЕЦЬ МТ. 10:39. "Хто душу свою зберігає,той погубить її,хто ж за Мене погубить душу свою, - той знайде її.»

АВТОР: Сьогодні свято. Усі ми можемо радіти найбільшому дарункові, якого нам дав люблячий Бог – спасінню, яке прийшло в світ через смерть і воскресіння Ісуса Христа. Прийми Його та довір Йому своє життя, тоді Він зможе здійснити свої плани стосовно тебе. Ти можеш сказати Йому: «Дорогий Ісусе, я хочу віддати Тобі своє життя. Я вірю, що Ти можеш зробити його набагато кращим, ніж я це собі уявляю.»