Цар Валтасар

10.01.2013 20:54

Дійові особи: автор, цар, цариця, гість, Даниїл, голос Ісуса.

Автор Сяють розкішно лампади,
Ллється рікою вино,
Царські вельможі п’ють радо,-
З ними і цар заодно.
Хори співають велично,
Музика вторить словам:
“Царю Валтасару вічно
Жити на смерть ворогам!
Царю Валтасару – слава!
Слава навіки, віват!
Хай наша славна держава
Більше справляє нам свят!”
Гордість наповнює груди,

Цар виростає в очах:


Цар Слуги, подайте посуд,
Той, що стоїть в тайниках.
В храмі юдеїв служив він,
Хай тепер служить для нас!
Непереможна в нас сила,
Славою вкритий наш час!
Слава Богам нашим, слава!
Слава і квіти до ніг!
З ними підем величаво
Сміло до звершень нових!



Автор Але кисть руки вже пише:
“Мене, текел, упарсин”,
Де цареві найвидніше,
На одній із білих стін.
Цар поглянув і коліна
Задрижали, затряслись,
Залишили гості вина
І на ноги піднялись.


Гість Що за знак такий, за чудо?
Зроду-віку не було…
Хто ж нам скаже, що це буде,
До чого це привело?

Цар Тайновидців і халдеїв!


Автор Цар налякано…

Цар Сюди!
Що захочуть – все їм буде
За приложені труди.

Автор Позбігались люди вчені,
Стали думати-гадати,
Та ніякий розум-геній
Слів не міг цих прочитати.
Закрадається тривога
Ще страшніша в їх серця.

Гість Прогнівили видно Бога,
Бога – вічного Творця!..

Автор Аж цариця тут вступила
Й каже:

Цариця Царю, не смутись.
Клич юдея Даниїла,
Як твій батько був колись.
В ньому Дух Святого Бога,
Світлий розум з перших днів.
Тільки він і тільки в нього
Стане ясна тайна слів.

Автор Швидко мчать до Даниїла
Царські вибрані гінці.
Царські гості страшно білі,
Ще живі, - а як мерці.
Де упевненість, де сила,
Де та радість, де той сміх,
Що недавно, мов на крилах
Підіймала гордо всіх.
До богів не кличуть мідних,
Срібних, цінних, золотих,
Бо в біді вони не здібні
Поряд стати перед них.
Як тривога – то до Бога, -
Недарма говорять так.
Не до мертвого – живого,
Коли в серці переляк.
Двері тихо заскрипіли,
Дрож проймає знову всіх,
Даниїл підходить сміло
І вітається до них.

Цар Даниїл, прошу, благаю,
Прочитай, що пише там.
До третини все, що маю
За твій труд тобі віддам.

Даниїл Слухай, царю, ні до чого,
Я безплатно послужу,
Що написано від Бога
Прочитать допоможу.
Мене, мене…



Автор Став читати.
Всі в напруженні стоять…

Даниїл О, мій царю, страшно знати,
Що слова в собі таять!
Бог підвів тобі рахунок,
Царству вже прийшов кінець,
Бо цінив ти більше шлунок,
Аніж власний свій вінець.
Текель… Зважений вагою,
Дуже легкий, царю ти,
І даремно сам собою
Вихваляєшся завжди.
Перес… Персам і мідянам
Розділяє царство Він.
Сонце вже тобі не встане
Завтра вранці на поклін.
Ти хвалив богів нікчемних,
Бога вічного хулив,
І одержав не даремно
Те, що в Нього заслужив



Автор А хіба ж не та гординя,
Не один і той же гріх,
Через всі йде покоління
До сучасників моїх.
“Ми – боги! Творці всесильні!”-
Пишуть, думають, кричать.
“Все нам вільно, все нам можна,
І під силу все піднять!”
І не думають, що

Голос Ісуса Досить!

Автор Скоро скаже Бог до них,-

Голос Ісуса Бо вже дух мій не виносить
Святотатство і ваш гріх!

Я прийду незабаром. Держи, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав! Об.3:11

http://detja.com/index.php?newsid=291