ТВОІ ПЛОДИ

15.11.2016 19:11

Ти слухав слово, в зібрання ходив,
І від гріха втікав завжди подалі,
Але для Господа нічого не робив,
Жив так, немов би твоя хата зкраю.

Господь лишав тебе не рік, не два,
Обкопував і поливав дощами,
Від тебе плоду доброго чекав,
Та й досі ти не зародив плодами.

...Христос лишив нам Писання Святе,
І через нього до сердець говорить.
Ось бачимо: смоківниця росте,
Ісус до неі з учнями підходить.

Зелене листя, видна пишнота...
Та вирок прзвучав із вуст Месіі:
“ Повік вже недаватимеш плода...”
На вітрі листя сумно шелестіло.

Для нас це приклад, сестри і брати,
Хоч буде в нас і форма, й вигляд гарний,
Та не знайдеться добрих справ плодів,
То ми життя своє живем намарно.

Господь талант для кожного по силі дав,
І Він спитає, як його примножив,
Чи, може, десь далеко закопав,
Й трудитись не бажав на ниві Божій.

А праця є, для кожного — своя,
Та головне — в малому бути вірним,
Щоб нива плодоносила твоя,
Й зерном заколосилася добірним.

Продовжується літо, та жнива,
Повір, мій друже, вже не за горами,
Усе рука Господня подала,
Щоб зародив ти добрими плодами.

Й коли скінчиться твій життєвий шлях,
І ти прийдеш в святі оселі неба,
Бог скаже:” Увійди, мій вірний раб!
Вінець давно приготував для тебе.”

Хай Бог поможе, друзі, нам усім
На Його ниві дружно працювати,
Щоб Господа прославити в житті,
Й з плодами увійти в Небесне Царство.