ПРОСЛАВМО БОГА

11.01.2013 15:55

Спів соловя наш слух милує
Вода на сонці заблишить
Розквітло небо синім цвітом
На ньому сонце десь горить


Трава край поля зеленіє
дерева відбивають тінь
уся краса дивує око
уся краса Його творінь.

Все славе Бога урочисто
всі ріки, що течуть кудись
усе що є все славе Бога
куди ти тільки не дивись.

Можливо птахи не говорять
і кожна риба є німа
рослини що ростуть у полі
у них також цього нема.

Та їх краса за них говорить
яку створив Господь-Творець
Він дав початок цьому світу
йому ж пошле Він і кінець

Закруждяє жовте листя
зів'яне квітка, впаде птах
усе мине що так прекрасно
жило в барвистості тонах.

Та не помре душа людини,
якщо вона жила з Творцем,
якщо повірила у Нього
і прослявляла з кожним днем.

Коли творіння славить Бога,
то як мовчати можеш ти,
то як у край вічно-чудовий
без цього хочеш ти дійти?

Прославмо Бога, бо достойний
лише єдиний Він хвали.
За всі ті радісні хвилини
і всі гіркі що вже були.

Не дано квітці чи тварині
прославить Бога всім єством
лише призначено людині
робити це, та не добром.

А вірою й любов'ю в Бога
якою він нас наділив.
Подумай друже що для Нього
в житті своїм ти вже зробив.